Модуль "Легка атлетика"

Тема 1. Основні цінності олімпізму

Олімпізм є сукупністю ідеалів і цінностей, що є засадами для проведення Олімпійських ігор. Це життєва філософія, що звеличує та об’єднує в гар­монійне ціле якості тіла, волі й розуму. Поєдну­ючи спорт із культурою та освітою, олімпізм праг­не створити такий спосіб життя, що засновувався б на радощах, здобутих через зусилля, освітніх цін­ностях доброго прикладу та повазі універсальних етичних принципів.

   Заняття спортом є одним із прав людини. Кож­ний повинен мати можливість займатися спортом, не зазнаючи дискримінації, у дусі олімпізму, вза­єморозуміння та чесної гри. Із цією метою органі­зація, керівництво та керування спортом повинні контролюватися незалежними спортивними орга­нізаціями. Будь-яка форма дискримінації (расова, релігійна, ґендерна та ін.) щодо країни або спортс­мена є несумісною з олімпійським рухом.

   В Олімпійській хартії стверджується, що Олім­пійські ігри об’єднують спортсменів усіх країн у чесних і рівноправних змаганнях на дружніх по­лях любительського спорту.

Основні цінності олімпізму:

* врівноваженість якостей тіла, волі, розуму;

* поєднання спорту з культурою та освітою;

* дотримання способу життя, який ґрунтується на радощах, здобутих власними зусиллями;

* поважання загальних основних етичних засад;

* гармонійний розвиток людини;

* сприяння утвердженню мирного суспільства;

* поважання людської гідності;

* розбудова мирного, кращого світу завдяки вихованню молоді засобами спорту;

* заняття спортом без будь-яких дискримінацій.
 

Модуль "Баскетбол"

Тема 1. Спеціальна фізична підготовка баскетболіста

                        Фізична підготовка  -  це  процес, спрямований на зміцнення здоров'я, розвиток рухових якостей , підвищення загальної працездатності організму. Вона дозволяє швидше оволодіти технічними і тактичними прийомами, набути необхідних прикладних навичок. Без достатньої фізичної підготовки неможливо успішно опанувати складні технічні прийоми в спортивних іграх.

                Фізична підготовка умовно ділиться на загальну і спеціальну.

                Загальна фізична підготовка (ЗФП) - це система занять фізичними вправами, яка спрямована на розвиток всіх фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, спритність, гнучкість, швидкісно-силові якості) в їх гармонійному поєднанні.

                 Спеціальна фізична підготовка (СпФП) - це процесс, спрямований на  розвиток фізичних якостей і умінь,  необхідних для даного виду спорту.

                  Завдання спеціальної фізичної підготовки: зміцнення організму відповідно до особливостей обраного виду спорту, розвиток у цьому напрямку органів і систем; налагодження досконалої координації в функціональній діяльності організму спортсмена, закріплення і економізація техніки рухів, вдосконалення інших компонентів підготовленості відповідно до бажаної моделі.

                   Для вирішення цих завдань   використовують спеціальні вправи, які відповідають характерним особливостям обраного виду спорту.

                   Баскетбол – гра, що розвиває  всі  без винятку фізичні якості. Тож вправами для спеціальної фізичної підготовки баскетболіста  є:

• прискорення з різних вихідних положень на 5, 10, 15, 20 м;

• «човниковий» біг 4Х9 м;

• серійні стрибки поштовхом двох і однієї ноги з діставанням високих предметів;

• вправи з обтяженнями, набивними м’ячами;

• естафети;

• вправи для розвитку сили м’язів тулуба, плечового пояса та кистей рук,

• вправи для розвитку гнучкості.

   

• Тема 2. Методика розвитку швидкісно-силових якостей

          Швидкісно-силові якості - здатність людини до розвитку максимальної потужності зусиль у найкоротший проміжок часу. Цю здатність називають також «вибуховою силою».

           Для розвитку швидкісно-силових якостей застосовуються різні стрибки і стрибкові вправи - ​​багаторазові стрибки з місця, на одній і двох ногах з різних вихідних положень (з глибокої присіду на всій ступні або на носках) в різних напрямках (вгору, вперед, вгору по схилу або по сходах, застрибування на перешкоду, через невисокі бар'єри, в глибину з тумби або обриву і т.п.). Всі стрибкові вправи можна виконувати з обтяженням. Дуже важливо при виконанні стрибків домагатися максимально високої швидкості відштовхування. Для розвитку швидкісно-силових якостей доцільно деякі стрибкові вправи виконувати з максимальною швидкістю на час, наприклад стрибки на двох ногах на відрізку 10 або 20 м, те саме, але з подоланням 5-ти бар'єрів заввишки 80 см і т.п.  Для розвитку швидкісно-силових якостей м'язів рук і плечового пояса застосовуються різноманітні вправи із зовнішніми обтяженнями (набивними м'ячами, ядрами, гантелями), а також з обтяженням власною вагою. Величина обтяжень у різних вправах і для різних груп м'язів змінюється від малих (25 і більше повторень) до середніх (13-15 повторень), але ніколи не буває великий і граничної. Всі вправи виконуються в динамічному характері - з високою (доступною для величини обтяження) швидкістю. Можливе застосування різних амортизаторів і еспандерів.   

•           При розвитку швидкісно-силових якостей переважно рекомендують виконувати відповідні вправи серіями. Залежно від підготовленості учня та потужності  зусиль кількість повторень в одній серії коливається від 6 до 12. Вправи виконуються безперервно або з короткочасною паузою у 2-3 хв. Кількість серій не повинна перевищувати 3-6.

             Ефективним засобом розвитку швидкісно-силових для хлопців є стрибок у глибину, для дівчаток - метання.  Стрибки (метання)  виконуються серіями по 10-12 повторень. Сигнал для припинення вправи - зниження наступного результату . Тривалість бігу на короткі дистанції не повинна перевищувати 4-6с. При застосуванні бігу доцільні відносно короткі інтервали відпочинку - у межах 1-2 хв. Іншими словами, інтервали відпочинку між повтореннями становлять приблизно 95% часу, необхідного для повного відновлення сил після попереднього виконання вправи.  

• Тема 3. Методика виховання спритності  

  Спритність - це здатність людини швидко засвоювати нові рухи та перебудувати рухову діяльність відповідно до вимог середовища, що різко змінюється.

  Засоби розвитку спритності

  1) рухливі та спортивні ігри; 
  2) єдиноборства; 
  3) біг з перешкодами; 
  4) вправи на рівновагу в русі і в статичному положенні, під час бігу; 
  5) стрибки; 
  6) метання; 
  7) загальнорозвивальні вправи з предметами; 
  8) гімнастичні та акробатичні вправи.

  Вимоги до виконання вправ на спритність: використовувати вправи, які містять елементи новизни, запобігати перевтомі, тривалість відпочинку повинна бути достатньою.

  Методи розвитку спритності

  1) Вправи з незвичних вихідних положень. 
  2) Асиметричні рухи. 
  3) Дзеркальне виконання вправ (напр. метання лівою рукою для правші). 
  4) Вправи з різним м'язовим напруженням (напр. стрибки у довжину на задану відстань). 
  5) Ускладнення вправ додатковими рухами. 
  6) Зміна швидкості й темпу руху, способів виконання вправ.

  Перелік контрольних тестів (вправ) на визначення спритності: 

  
  1. Човниковий біг 4x9 м, 3х10 м, 10x10 м. 
  2. Стрибок угору з поворотом на задане число градусів - тест на визначення просторової точності рухів (виконують у "градуйованому колі"). 
  3. Стрибок в довжину з місця на задану відстань (точність приземлення). 
  4. Виконання стійки на одній нозі, друга зігнута і торкається стопою колінного суглоба, стегно відведене вбік, руки на поясі, очі закриті - вправа на визначення статичної рівноваги. Відлік часу ведуть за допомогою секундомі- 
  ра, який зупиняють у момент втрати рівноваги. 
  5. Влучання м'ячем у горизонтальну та вертикальну ціль із заданої відстані.